- гранчастий
- -а, -е.Який має грані, з гранями (див. грань I 2)).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гранчастий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гранистий — а, е, діал. Гранчастий … Український тлумачний словник
гранований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до гранувати. 2) у знач. прикм. Те саме, що гранчастий. Гранований стержень. || Який піддавався грануванню. Гранована поверхня … Український тлумачний словник
гранястий — а, е, зах. Те саме, що гранчастий … Український тлумачний словник
обеліск — (грец. вертел) Монументальний гранчастий стовп, що звужується догори і має пірамідальне завершення. Його форма походить від давньоєгипетських храмів на честь бога Сонця. О. широко використовувались у європейській архітектурі з Нового часу у… … Архітектура і монументальне мистецтво
канцястий — та, те, Ол. Гранчастий, ребристий … Словник лемківскої говірки